- совість
- [со/в'іс'т']
-т'і, ор. -т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
совість
Смотреть что такое "совість" в других словарях:
совість — і, ж. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. || кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… … Український тлумачний словник
совість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
на совість — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
совісність — ності, ж. Властивість за знач. совісний … Український тлумачний словник
совісність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безкласовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
класовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
масовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
надкласовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
позакласовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
